Колонка директора школи

        25 Май 2017 Автор: .          Прокоментувати

Милосердя не буває надмірним…

        Напередодні Міжнародного дня захисту дітей під гаслом «Чужої біди не буває», 24 травня о 18:00 в Щасливському НВК відбувся традиційний ярмарок «Милосердя».

         З почуттям відповідальності та доброти поставилися до заходу усі небайдужі: діти, батьки, вчителі.

         Лише на пару годин фойє школи перетворилося на торгівельний майданчик, звичайні парти стали прилавками, переповненими смачнючими кондитерськими та мучними виробами,  фруктами, напоями, а також картинами, вишивками та прикрасами власно учнівського виробництва. Як встояти перед такою спокусою?!

        Байдужим не залишив ярмарок нікого. Учні завзято намагалися продати якомога більше товарів, закликали та привертали увагу креативними та різноманітними закликами. Щедрими покупцями виявилися батьки, вчителі, учні та техпрацівники.

      Одразу по завершенню ярмарку, зібрані майже 30000 грн. було передано батькам важкохворих дітей нашої школи для придбання реабілітаційних путівок та лікування. Така несподівана та значна  фінансова допомога викликала сльози радості та вдячності багатьох мам, які були присутні при цьому.

     Можна з впевненістю стверджувати, що наші діти, батьки, односельці виявилися доброзичливими, щирими ті небайдужими до чужого горя. Щиро дякуємо всім, хто не став стояти осторонь та взяв участь у нашому традиційному заході.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тиждень безпеки у Щасливському НВК

        23 Май 2017 Автор: .          Прокоментувати

                 Протягом тижня з 15 по 19 травня у Щасливському НВК був організований та проведений Тиждень безпеки, а 19 травня – День Цивільної оборони. Практична спрямованість заходів, що проводилися, носила освітній характер, викликала інтерес учнів, спонукала їх до поглиблення знань із цивільної оборони та здобуття практичних навичок захисту від наслідків надзвичайних ситуацій.
Під час практичних заходів з учнями проведено  попередньо інструктажі та бесіди з пожежної, вибухонебезпечної, техногенної безпеки, а також безпеки в побуті, в громадських місцях та на відпочинку.

                    З метою систематизації знань учнів  класні керівники та класоводи провели залікові заняття.

                     У рамках Дня Цивільного захисту учасники навчально-виховного процесу  практично відпрацьовували навчальну евакуацію з приміщення школи на випадок пожежі. Евакуація відбулася швидко та організовано.

                 Далі учні мали змогу перевірити себе на витривалість, швидкість, кмітливість під час спортивних змагань. У цей день діти не лише змагалися, а й їли смачну кашу, просто відпочивали.

                      На завершення заходу кожен учасник насолодився холодним морозивом.

Оберіг національної єдності серед дітей та громади Щасливого

        22 Май 2017 Автор: .          Прокоментувати

     День вишиванки відносно нове свято. Але масштаби поширення традиції носити вишиванку вражають. Всесвітній день вишиванки відзначають щороку у третій четвер травня.

     Вишиванка —  один з найдавніших українських атрибутів. Сорочка завжди вишивалася жіночими руками, а тому несла сильний емоційний заряд, символізувала добро, любов, вірність. Першою людиною, котра поєднала  вишиванку з буденним святом став І.Франко, котрий носив її під піджак із сучасним вбранням.

      Вперше День вишиванки запропонувала відзначити одна із студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку.

       І у нашій школі у цей день, традиційно,  учні та вчителі  одягають вишиванки. Але найприємнішою несподіванкою цього дня стала презентація «Рушника Національної Єдності». Про історію його створення та символіку розповів ініціатор і виконавчий директор акції «Рушник Національної Єдності» Микола Леонтійович Степаненко.  Цей рушник вишивали 1310 осіб, в тому числі 98 чоловіків, 1115 жінок, близько 100 дітей. Це люди різних національностей, різних віросповідань та політичних поглядів. Він зазначив, що рушник має довжину 9 м 30 см, ширину   75 см.

      Не обійшлося без подарунків для дітей.  Організатори зустрічі подарували дітям на згадку рукописну копію рушника. В знак вдячності діти та вчителі написали слова подяки організаторам Акції.

    Оберіг національної єдності завітав  і до Щасливської сільської ради, у стінах якої проходили громадські слухання по об ’ єднанню громад, які проводив куратор реформ, людина-легенда Київщини Володимир Петрович Удовиченко.

      Є сподівання на те, що рушник єдності надихнув усіх присутніх і чиновників, і представників громади  на єднання… І незабаром на адміністративній карті України появиться Щасливська громада.

     Організатори акції і ми сподіваємося  що Рушник Національної Єдності принесе мир і стане справжнім оберегом для України.

«Червоний терор»: презентація книги Валентини Стрілько-Тютюн про політичні репресії на Бориспільщині (1920-1950роки)

        19 Май 2017 Автор: .          Прокоментувати

 На цвинтарі розстріляних ілюзій

Гранітні обеліски, як медузи,

Повзли, повзли і вибилися з сил —

На цвинтарі розстріляних ілюзій

Уже немає місця для могил

/В.Симоненко/

                17 травня в Щасливському НВК напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій, який відзначають 21 травня, відбулася презентація книги Валентини Василівни Стрілько «Червоний терор».

                В актовій залі школи  зібралися старшокласники, вчителі району, заступники директорів з виховної роботи, почесні гості.

                  У своєму  короткому  виступі  директор школи Юрій Йовбак відзначив, що головними наслідками масових репресій у 1920-1950 роках  було фізичне винищення активної та інтелектуальної частини нації, моральне розтління тих, кого терор не торкнувся. Репресії завдали відчутного удару по всьому суспільству. Була понівечена доля мільйонів людей. В атмосфері страху, наклепів, насильства виховувались цілі покоління.  Справа відновлення справедливості стосовно жертв репресій є святою. Ми зобов’язані вічно берегти пам’ять про великі невинні  жертви і безупинно дбати, щоб минулі трагедії ніколи не повторилися на нашій землі.

                      Саме таку мету ставила перед собою Валентина Стрілько ,працюючи над своїм історичним дослідженням під назвою «Червоний терор».

                        Схвальні відгуки отримала робота від учителів історії. У своєму виступі  Костюк О.В. розповіла,  що у книзі  «Червоний терор» відтворено найтрагічнішу сторінку в історії  нашої держави  періоду 1920-1950 років, коли Україна входила до складу  СРСР, а на чолі держави був Й.Сталін. Зокрема книга розповідає про політичні репресії на Бориспільщині.

                                     На жаль, ще дуже багато  інформації про ті жахливі події залишається невідомою, немає й досі крайових літописів, історичних довідників, залишаються «білі плями» в історії нашої малої батьківщини. Тому цю прогалину та прикру недоречність взялася виправити небайдужа до долі  своїх земляків Валентина Василівна Стрілько. У цій книзі  криється невичерпне  джерело знань, інформації про відомих і не зовсім відомих, про пересічних мешканців нашої Бориспільщини, про їх нелегку долю.

                                             Виступ авторки книги був емоційним, насиченим численними фактами і викликав багато запитань у школярів.  Дітей цікавило, чи  торкнулися репресії її родини, історії  яких репресованих людей її найбільше вразили у ході дослідження, чому цілий розділ її книги присвячений репресованому жіноцтву та інші.

                                                   Валентина Василівна розповіла, як вона   вивчала документи, збирала спогади  очевидців, працювала в архівах,  аби відтворити історичні віхи цього трагічного періоду. Тотальний і вбивчий удар було завдано по національній першооснові – українському селянству, яке споконвіку берегло генетичний фонд нації. Жодного села Бориспільщини не оминула жорстока сталінська політика Великого терору. Із сіл було виселено сотні сімей найкращих господарників і землеробів. Конкретні цифри: м. Бориспіль – 23 розкуркулені, с. Артемівка – 1,    с. Велика Олександрівка – 4, с. Велика Стариця – 16, с. Вишеньки – 14,                 с. Вороньків – 9, с. Глибоке – 10, с. Гнідин – 19, с. Гора – 3, с. Горобіївка – 2,        с. Дударків – 28,               с. Жовтневе – 3, с. Займище – 2, с. Іванків – 16, с. Кийлів – 3,      с. Кириївщина – 1, с. Лебедин – 1, с. Любарці – 33, с. Мартусівка – 7, с. Проців – 4, с. Рудяки – 5, с. Рогозів – 37, с. Сеньківка – 9, с. Сошників – 17, с. Старе — 13 , всього –257 чоловік.

                                          Вражаючі факти  не залишили байдужими жодного у цій залі. «Серце моє плаче,»- з такими словами пісні звернулася до всіх зі сцени Вікторія Бородавко. І зміст пісні  «Горе, долом ходжу»,  і виконання були настільки органічними, що дали змогу відчути і біль, і страждання тих, хто відбував покарання у далеких сибірських тюрмах та таборах. Мільйони жертв. Підтятий під корінь народ. Розстріляна нація…

                                     Усіх невинно загиблих співвітчизників присутні  вшанували хвилиною мовчання  та композицією «Ave Maria», яку виконав дитячий хор Щасливського НВК.

                                       З відгуком про книгу виступила учениця 9-А класу Анастасія Андарал, яка  зачитала рядки вірша Олександра Олеся написані у далекому 1921 році:

Коли Україна за право життя

З катами боролась, жила і вмирала,

І ждала, хотіла лише співчуття,

Європа мовчала.

 

Скільки минуло часу, а ці рядки  звучать, ніби написані сьогодні.

                               І дзвонять дзвони над Бориспільщиною, ніби нагадуючи про те, що минуле, сьогодення і майбутнє тісно пов’язані між собою. Історія дає нам можливість пізнати самих себе. Це не просто інформація про минуле і не довідник про те, що було, а захоплюючий процес пізнання себе і своїх предків.

                                         Звертаючись до читачів, пані Валентина пише: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього». Дійсно, незнання минулого неминуче призведе до нерозуміння сучасного і майбутнього. А пізнати давнину ми зможемо лише тоді, коли вивчимо історію рідного краю, нашої «малої» батьківщини. Саме з таких історій можна скласти, як із цеглинок, великий будинок історії нашої країни.

                                      Краєзнавець Зиль Андрій Степанович подякув Валентині Василівні за кропітку, але таку необхідну працю краєзнавця, роботу в архівах і спілкування зі свідками. Побажали їй творчого неспокою, радості від кожного прожитого дня, гордості від здійсненого, втілення задуманого.

                                             Завершилася  зустріч рядками вірша Василя Симоненка :

Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде,

які зачитав старшокласник  Віталій Костюченко.
На завершення дитячий хор Щасливського НВК разом з усіма присутніми  виконав «Молитву за Україну».

                                 По закінченню урочистої частини  продовжив роботу районний семінар-практикум, проведений Міжнародним освітнім Фондом імені Ярослава Мудрого, відділом освіти  Бориспільської районної державної адміністрації Бориспільської районної ради, Щасливським навчально-виховним комплексом «ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Бориспільської районної ради Київської області.

                                         У роботі семінару взяли участь заступники директорів шкіл із навчально-виховної роботи, вчителі історії загальноосвітніх навчальних закладів Бориспільського району.

                                      Учасники семінару, усвідомлюючи важливість, виховання пошани до історичного минулого школярів,   відзначили високий рівень дослідження «Червоний терор», презентованого під час проведення семінару, щодо збереження національної пам’яті; наголосили на потребі пошуку нових виховних стратегій як у теоретичному, так і практичному сенсі.

                      Взявши до уваги матеріали, представлені на заході, учасники семінару запропонували керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, вчителям історії виховну роботу здійснювати за напрямами:

  1. Виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь.
  2. Робота з реалізації Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
  3. Формування мовної культури учнів.
  4. Виховання духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, української держави, рідної землі, родини, гордості за минуле й сучасне на прикладах історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини.
  5. Формування психологічної та фізичної готовності молоді до вико­нан­ня громадянського і конституційного обов’язку щодо відстоювання націо­нальних інтересів та незалежності держави;
  6. Розвиток фізичного, психічного та духовного здоров’я; задоволення естетичних і культурних потреб особистості. Традиційні виховні заходи;
  7. Співпраця з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями з питань національно-патріотичного виховання молодого покоління.

Учасники семінару доручили оргкомітету:

  • висвітлити зміст обговорених на семінарі питань, використовуючи можливості мережі Інтернет (портали і сайти освітніх установ, навчальних закладів);
  • звернутися з ініціативою до голови Бориспільської районної ради та до голови Бориспільської районної державної адміністрації про прийняття програми щодо вшанування земляків – борців за незалежність України та жертв політичних репресій, виділивши відповідні кошти на ці цілі;
  • виступити ініціаторами перед сільськими громадами встановлення в населених пунктах Бориспільщини меморіальних плит із викарбуваними на них іменами жертв політичних репресій;
  • на основі матеріалів, зібраних у книзі «Червоний терор», розробити:
  • програми спецкурсів і факультативів та відповідне методичне забезпечення для впровадження у практику навчальних закладів Бориспільського району;
  • тематику та рекомендації щодо створення науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України з означеного питання;
  • систему позакласних виховних заходів із питань вшанування пам’яті жертв політичних репресій на Бориспільщині.

Тетяна Фісоченко, вчитель української мови Щасливського НВК

 

 

 

 

 

 

Колонка директора школи

        17 Май 2017 Автор: .          Прокоментувати

Рушник національної єдності у Щасливському НВК

         18 травня в Міжнародний День вишиванки в гості до учнів Щасливського НВК «приїде» рушник національної єдності, оберіг громадян України і українців за кордоном.

           В суцільно витканому рушнику національної єдності розміром 8,3 на 0,7 м вплетено тисячі символів і знаків людства та історії українського роду.

           Рушник «побував» в багатьох країнах світу, зокрема, США, Канаді, Англії. Ним любувалися діаспори українців у Росії, Казахстані, Німеччині…

             А 18 травня таку можливість матимуть діти зі Щасливого.

Колонка директора школи

        17 Май 2017 Автор: .          Прокоментувати

«Червоний терор»: презентація книги про політичні репресії на Бориспільщині Валентиною Стрілько

           17 травня в Щасливському НВК напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій, який відзначають 21 травня відбулася презентація книги Валентини Стрілько «Червоний терор».

        Наслідки репресій в Україні 1918-1950-хх років відгукуються і сьогодні. Масове фізичне винищення активної інтелектуальної частини українців, моральне розтлінення тих, кого не торкнувся терор, ось головна ціль яку переслідували ставленики Сталіна в Україні. Репресії завдали відчутного удару по всьому суспільству. Була понівечена доля мільйонів людей, сотень тисяч сімей. Молоде покоління виховувалося в атмосфері страху, наклепів, насильства. Стало нормою, коли брат робив наклеп на брата, сусід на сусіда. Мільйони українців були страчені чи відбували довічне ув’язнення в таборах Соловків та Колими. А тих, які чудом поверталися звідти, влада вважала людьми другого сорту, позбавивши права на будь-які можливості співіснування у суспільстві. Репресовані співвітчизники довгий час були білою плямою в історії України. А це були представники української інтелігенції, які відстоювали українську мову, українську культуру, українську пісню. Їх кинули за грати, їх розстріляли за доведеними з Москви планами на знищення передового українства. Просто за те що вони були українцями-патріотами, за те що, розмовляли українською, читали українських авторів, співали українських пісень, мали бажання жити в незалежній Україні. На жаль, ця сторінка незаслужено  є білою плямою в українській історії і її намагалася заповнити у своїй книзі «Червоний Терор» Валентина Василівна Стрілько, яку вона презентувала на великому зібранні учнів, вчителів, краєзнавців у Щасливському НВК.

Прощавай, букварику !

        16 Май 2017 Автор: .          Прокоментувати

         День 25 квітня для першокласників та їх батьків став довгоочікуваним святом. Саме цього дня відбулося Свято Букваря у Щасливському  НВК для учнів 1-В класу. До підготовки якого активно долучилися батьки та діти. Учні закінчили вчити першу книгу —  Буквар, який подарував дітям основу знань, став справжнім другом. Це перша перемога і перша сходинка в шкільному житті.  У гості на свято завітали різні казкові герої,  діти декламували вірші, співали пісні, відгадували загадки, танцювали, грали у різні ігри. Свято було веселе, радісне, емоційне!

       Вперед сміливо  крокуйте, першокласники, не розгубіть своїх бажань, школа радо відкриє вам країну веселкових знань.

До уваги батьків учнів 4-х класів!

        15 Май 2017 Автор: .          Прокоментувати

Проходить формування 5-х класів.

З метою врахування нахилів дітей, їхніх інтересів та здібностей до вивчення певних предметів, запрошуємо учнів на тестування: 

29 травня – математика, англійська мова

2 червня – українська мова, психологія  

Початок тестування о 9 00

 

Перемога, свята перемога!

        12 Май 2017 Автор: .          Прокоментувати

Як тільки вберуться у чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, у бузкових кущах заллються піснями солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість, щастя та нестримну жагу до життя, саме в такі прекрасні дні, весь світ відзначає День перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні!

72 роки тому! Для одних —  це історія, але для наших дідусів та бабусь — це частина життя, та найчорніша смуга долі, що й досі озивається у серці смутком та болем. Пам’ятаємо! Перемагаємо!

6 травня, біля монументу Слави, пройшов мітинг до Дня пам’яті та примирення «

Захід розпочався надзвичайно чуйною вокально-танцювальною композицією, у виконанні учнів третіх- одинадцятих класів.

Зі словами привітання та найщирішими побажаннями миру, добра та здоров’я, звернулися до ветеранів голова Щасливської сільської ради Микола Федорович Шмаюн.

До щасливчан зі словами привітання у світлий і радісний день — день Перемоги, звернувся директор Щасливського НВК, заслужений вчитель України Юрій Юрійович Йовбак: «Низький уклін, вічна пам’ять і слава визволителям, які зі зброєю в руках захистили свободу і незалежність нашої країни, і трудівникам тилу, які самовіддано працювали задля Перемоги». Юрій Юрійович побажав всім великого щастя, здоров’я, оптимізму та активного довголіття, щоб у родинах панувала злагода та спокій, а оселі повнилися достатком.

Очевидець тих жахливих подій Оксана Миколаївна Назаренко зі смутком у голосі та болем у серці, згадала лихо та страждання, які пережили люди та побажала не допустити війни!

 «Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,

— Такі чисті і чесні, як повітря прозоре»

Під звуки пострілів автоматів, під удари метроному, учні Щасливського НВК покладали квіти та гірлянду до монументу Слави, згадали тих, хто звеличив нашу землю, тих, завдяки кому наше життя зігріте сонячним сяйвом і безхмарною, мирною блакиттю небес. На згадку про їхню світлу пам’ять учні  Марина Антонова та Олександр П’ятецький виконали зворушливу пісню «Маки червоні».

З пісенним привітанням до ветеранів завітали учасники Щасливського сільського хору «Лілея».

Найменші учасники святкового мітингу – вихованці дитячого садочка «Ромашка» та «Пролісок» — з повагою та найщирішими вітаннями звернулися до ветеранів, декламуючи вірші.

Як пережили ті страшні роки наші земляки? Що відчували діти, котрі вмить стали дорослими? Чи так само яскраво, як сьогодні, усміхалося сонце в окупованому нацистами рідному селі чи місті? Ми про це можемо лише здогадуватися. Але точно знаємо, що тільки пісня завжди допомагала пережити страшні хвилини бойового життя. Саме це підтвердили Антонова Марина та Юрченко Яна, виконуючи фронтову пісню «Смуглянка».

Тернистим був шлях до Перемоги. Здавалось все скінчилося, давно все минуло і більше ніхто не пройде шляхом кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось.

Учасник бойових дій АТО Ярослав Володимирович Мельниченко звернувся до ветеранів та зазначив, що захищати свої країни-це державний обов’язок кожного громадянина нашої країн. І всі, кому знайома нелегка військова служба, розуміють важливість цього патріотичного обов’язку.

Він побажав всім захисникам Вітчизни міцного здоров’я на довгі літа, мирного неба, щастя та злагоди.

«Ми хочемо без воїн жити!» закликали   Тетяна Тригуб та Дарія Нечетова і подарували усім присутнім пісню «Повертайся живим!»

На завершення урочистого мітингу  Вікторія Бородавко разом зі шкільним хором «Мереживо» виконали пісню «Свята перемога», а учасники танцювальної студії «Шик Денс» разом з учнями школи, на знак щасливого мирного майбутнього, випустили у небо сотню повітряних жовто-блакитних кульок та сніжно-білих голубів.

Від щирого серця дякуємо всім, хто долучився до організації та проведення  мітингу до Дня пам’яті та примирення і побажати всім мирного неба над головою, душевного спокою, добра, радості, оптимізму і непохитної віри у те, що завтрашній день буде світлішим та щасливішим!

 

 

Безщасна Марта «Країна Вишневої феї»

        10 Май 2017 Автор: .          Прокоментувати

Країна Вишневої феї

                Літня пора. На краю невеликого лісу притулилася маленька хатинка, в якій жила бабуся  та дві сестрички.    Зовні дівчатка були схожі як дві краплі води, але за характером такі різні,що відрізнити їх було не складно.

        Камелія була  слухняна, дуже чуйна, ніжна, спокійна, поводила себе тихо й непомітно.Розалія, навпаки,була веселою та активною , постійно  вдавалася на  якісь витівки, а ще дівчинка вміла гарно малювати.

              Не можна сказати, що сестри були дружними, вони постійно сварилися, ображали одна одну, і тому бабуся всіляко намагалася їх помирити, даючи справи , які потрібно було робити вдвох.

                Одного  разу бабуся попросила дівчаток піти  у ліс і назбирати ягід для пирога.Сестрички з радістю погодилися, бо вони любили ліс і  часто бігали на край  гратися, хоч часто й густо поверталися з лісу насуплені, бо обов’язково через щось сварились.

            Ось і цього разу сестри посперечалися, бо Камелія  обережно відбирала кожну ягідку до свого кошика, щоб туди не потрапила отруйна. Розалія ж хапала,  не розбираючи, першу — ліпшу  ягоду, яка тільки потрапляла під руку.

            Вона займалася одночасно кількома справами: замальовувала до щоденника комах та пташок або щось швидко писала у ньому.

            Камелія помітила, що сестра, зовсім забула, чому вона прийшла у ліс, і погналася за красивим метеликом. Вона дуже любила малювати метеликів, а цей  був  неймовірно гарним і втратити нагоду змалювати йогоРозалія  не могла.

                 Минуло кілька хвилин, Камелія глянула навкруги  -і не побачила сестри. Дівчина  бігала в різні боки, гукала, плакала,але Розалії не було. З болем у серці  змушена була сестра повертатися додому.Скільки не шукали дівчинку, скільки не гукали, але вона,ніби під землю провалилася.

                  Минув рік…Спочатку Камелію лякав ліс, вона довго не ходила до нього. Та час вгамував страх ,і одного літнього дня  вона  вирішила нарвати на узліссі квітів. Було дуже гарно : пташки співали, кружляли метелики. На одній з квіток дівчинка побачила метелика дивної краси.Він поводився сміливо, злетів з квітки і закружляв над головою дівчинки, летів вперед і знову повертався, ніби кликав кудись. Камелія забула про  наказ бабусі не ходити  до лісу і побігла за метеликом. Не помітила, як опинилася на красивій, невідомій досі галявині. Біля старої сосни вона побачила колодязь. Метелик шугнув над колодязем, піднявся високо вгору і зник між листям дерев,а Камелії закортіло подивитися, що в тому колодязі. Вона нахилилася, щоб заглянути, але нога посковзнулася на зеленій траві, і дівчинка  впала в колодязь…

Учениця 6-Б класу Безщасна Марта

Календар подій

Май 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Апр    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  

Відео

Світлиця рідного слова, част.1

Світлиця рідного слова, част.2

Архів

Мітки